Эй, братишки! Сегодня я расскажу вам историю, которая полностью перевернула мою жизнь. А все началось с моего решения не идти в этот унылый институт, где ботать и шеймить других студентов было основным занятием.
Как-то раз, улетая в облака от своих фэйковых мыслей, я решил попробовать что-то новое. Пойти по другому пути, где закладки не только в компьютере, а станут смыслом жизни. И вот, во время одной такой сессии, мой друг, рэпер по кличке Шмель, предложил мне рассмотреть вариант с героинчиком.
"Братишка, - говорит Шмель, - это настоящая круть! Ведь ты понимаешь, что этот теркий институт не даст тебе ничего путного. А я знаю джигитов, которые могут помочь нам с закладками. Всего лишь один кайф и ты расколбасишься, забыв о ботанике и пляша на волне свободы!"
Я был ошеломлен, но идея понравилась. А если еще вспомнить, что Шмель самому понедельнику и плану марихуаны говорит "нет", то можно лишь представить, насколько потрясающе это должно быть.
Мы заказали терку, чтобы получить поддельный рецепт нашего приключения. Ведь ничего не выйдет, если будешь со шмурными глазами и мутными мыслями пытаться убеждать аптекаря, что ты действительно нуждаешься в героинчике. С этим планом мы были готовы взорвать мозги всем этим закостенелым людям!
Когда наконец-то получили рецепт, наш следующий шаг был найти джигитов, которые знают, где искать настоящих пончиков героинчика. Шмель знал одного парня, чей номер мы получили. И, братишки, он оказался лучшим из лучших!
Я никогда раньше не был так взволнован. Я не просто ботал в университете, я ботал свою жизнь, но мне всегда не хватало драйва, этого чего-то, что сделало бы меня особенным.
Следующий шаг был точно спланирован. Вечером мы встретились с джигитом, который обещал привезти нам пончики героинчика. Встреча прошла не так, как я ожидал. Я был напуган, возбужден и одновременно блаженно расколбасился.
| В заключение |
Жирный план |
| Да, я купил бутират, я пошел в другое направление, взял отпуск от унылого института. Но вместе с тем я понимаю, что я взял на себя огромную ответственность. И я не рекомендую никому слідувати моему примеру. Закладки и мой выбор не являются панацеей от загонов. Единственное, на что я готов пойти, чтобы спасать других - это делиться этими историями, чтобы это заставило молодежь задуматься о своих выборах. |
Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.
Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.
Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.
Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.
Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.
Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.
Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.
Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.
Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.
Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.
Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.
Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.
Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!